"...Покайтеся, і віруйте в Євангелію!" (Біблія, Мр.1:15)
Бог кличе! Бог кличе. Невже ти не чуєш?
Чому єж стороною без Нього мандруєш?
Чому відкладаєш на потім усе,
А потім чи буде? Сьогодні Бог жде!
Не варто на потім надіятись, друже,
І голос Любові відкинуть байдуже.
Ти нині здоровий, на світі живеш,
А може вже завтра в могилу зійдеш?
І вічна душа піде в інші простори.
Зустрінуть чи ні тебе ангельські хори?
У вічную радість чи в вічні плачі
По смерті піти доведеться тобі?
"Мене засміють, - кажеш нині, - всі люди",
Задумайсь: де п'яницям, блудникам бути?
Ти також із ними?! Не блудиш, не п'єш, -
Та осторонь Бога і Церкви живеш.
Ще власная гордість у серці гніздиться,
І гріх не дає із Христом порідниться.
Ти так ще залежиш від думки людей,
Від їх лиш дочасних, облудних ідей.
Якісь ритуали священні вчиняєш,
Молитву із ранку й на вечір читаєш.
А Бога не знаєш, не знаєш Христа,
Хоч десь в глибині Його прагне душа.
Спасай свою душу! Цей день - день спасіння,
Сьогодні покайся й одержиш нетління.
Великі страждання, Голгофа і хрест...
Прийшла перемога - Бог з мертвих воскрес!!!
Воскреснеш і ти! О, куди попрямуєш,
Якщо без Спасителя стежку торуєш?
Бог все найцінніше за тебе віддав,
І хоче, щоб милість по вірі прийняв.
А ти каяття на пізніше лишаєш,
Що буде за хвильку - не знаєш, не знаєш.
Щоб скутий дочасний навіки не став, -
Покайся... і знай: Бог на тебе чекав.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Память - прощанье - Людмила Солма *) Примечание/дополнение:
этот мой экспромт навеян созвучием следующих строк стихотворения:
Арсений Тарковской «Перед листопадом» 1929г.
«Все разошлись. На прощанье осталась
Оторопь желтой листвы за окном,
Вот и осталась мне малость
Шороха осени в доме моем...»
1929
И, как часто бывает в таких заочно-эмоциональных перекличках, имеет иной - не связанный ни с личностью автора, его написавшего, ни с самим его стихом вдохновителем, ассоциативный сюжет...
Многие из нас, когда-то или где-то, возможно, однажды уже были очевидцами такой печали... или сами испытывали нечто подобное...
Людмила Солма, 31.08.2006г.